"...Вірші Тараса Малковича виростають із несподіваної асоціації, переважно якраз не фонетичної, а візуальної, тактильної; з якоїсь ледве вловимої подібності фізичної форми чи властивостей предметів, із таємної механіки взаємин між речами, яку може виявити лише дуже уважне око, а розвинути – розпалена фантазія..."